Y OU R
С OU NSEL
Ваш РАДНИК з правових питань
Law Firm by Margaryta Koltok
Адвокатське бюро Маргарити Колток
тел. +38 (067) 342-99-19
e-mail: margarita.koltok@gmail.com
October 31, 2016
Договір купівлі-продажу
Відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати цю господарську операцію.
За таких обставин Вищий господарський суд України помилково погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що лише довіреність на отримання матеріальних цінностей є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з відпуску цінностей (постанова Верховного Суду України від 29 квітня 2015 р. у справі № 3-77гс15).
October 31, 2016
Відповідальність за порушення виконання зобов’язань
За змістом положень ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із наведених норм вбачається, що однією з підстав виникнення зобов’язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов’язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов’язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов’язання виникає тоді, коли заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов’язальних відносинах або шкода виникла незалежно від зобов’язальних правовідносин між сторонами.
За наявності між сторонами спору зобов’язальних відносин, які випливають із договору, немає підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1166 ЦК.
За змістом статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
– вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
– додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
– неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
– матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов’язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання; наявності шкоди (збитки – це грошове вираження шкоди); причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (постанова Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).
November 16, 2016
Недійсність правочину
Установивши, що приміщення для охорони на автостоянці збудовано як об’єкт нерухомості за відсутності дозвільної документації та відповідної згоди міської ради на його розміщення як окремого об’єкта нерухомого майна, оскільки усі рішення та дозволи виконкому міськради стосувалися автомобільної стоянки на 10 автомобілів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний об’єкт є самочинним будівництвом, його не може бути визнано капітальною спорудою, на яку видається окреме свідоцтво про право власності, а тому недійсними є і правочини щодо відчуження цього об’єкта (постанова Верховного Суду України від 3 червня 2015 р. у справі № 3-202гс15).
November 14, 2016
Недійсність правочину
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із застосуванням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього є підстави, передбачені ст. 388 ЦК, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Оскільки заявник неправильно обрав спосіб захисту свого права стосовно відповідача – товариства, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, дійшов передчасного висновку в частині визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна на користь товариства у порядку, передбаченому ст. 215 ЦК(постанова Верховного Суду України від 29 квітня 2015 р. у справі № 3-62гс15).
3. За змістом ст. 217 ЦК недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов передчасного висновку про нікчемність Рамкового договору в цілому у зв’язку з недійсністю окремої його частини та невідповідністю вимогам чинного законодавства (постанова Верховного Суду України від 13 травня 2015 р. у справі № 3-127гс15).
July 26, 2015
Забезпечення виконання зобовязань (іпотека)
У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого із Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, виключеного на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.
Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення первинного запису про неї до Державного реєстру іпотек.
Такий висновок узгоджується і з положенням ст. 204 ЦК, яка встановлює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (постанова Верховного Суду України від 24 червня 2015 р. у справі № 3-231гс15).
November 28, 2016
Забезпечення виконання зобов’язання (порука)
У разі, якщо строк виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, що визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК) (постанова Верховного Суду України від 24 червня 2015 р. у справі № 3-42гс15).
Недійсність правочину
Реалізація нерухомого майна за ціною, визначеною з порушенням вимог, установлених законом, свідчить про невідповідність проведення прилюдних торгів, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, положенням ст. 203 ЦК (дотримання яких становить необхідну умову чинності правочину), що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 215 ЦК є підставою для визнання цих торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 25 лютого 2015 р. у справі № 3-8гс15).
◄
1 / 1
►