Перевірка новобудов | Київ | Юридична консультація

Публікації

Cпірна квартира (майнові права на яку набула позивачка за укладеним договором) перейшла у власності третьої особи, тому у цьому випадку ефективним способом захисту буде саме витребування спірного майна у добросовісного набувача з урахуванням положень статті 388 ЦК України.

зображення_viber_2025-07-18_13-03-50-601.jpg

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, на яку є посилання у касаційній скарзі, йдеться про те, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

Однак у цій справі, яка є предметом розгляду, спірна квартира (майнові права на яку набула позивачка за укладеним договором) перейшла у власності третьої особи, тому у цьому випадку ефективним способом захисту буде саме витребування спірного майна у добросовісного набувача з урахуванням положень статті 388 ЦК України.

Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

Водночас, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи. Оскільки слід вважати, що у інвестора виникло право на об`єкт інвестування з моменту завершення будівництва, то він має право на його витребування.

Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від (стягнення з) відповідача нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Постанова Верховного суду від 25 червня 2025 року у справі № 553/1091/19 (провадження № 61-5086св25) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/128485260

Для отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію будинку без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані подання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не вимагається – КАС ВС.

зображення_viber_2024-09-24_13-51-06-954.jpg

Департамент архітектури відмовив підприємству в наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових приміщень під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою через неподання визначених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документів, зокрема копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Постанова Верховного Суду від 5 вересня 2024 року у справі № 600/7509/21-а (адміністративне провадження № К/990/22338/22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121418785.

Про нас

Послуги

ВП ВС відмовила в задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України через відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судових рішень з огляду на те, що ухвалення нового рішення у справі матиме непропорційні негативні наслідки для інтересу багатьох власників квартир у спірному житловому фонді.

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, виконавець зобов’язаний отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв’язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов'язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів.

Верховний Суд підтвердив протиправність встановлення на частині території островів Венеціанський і Труханів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, оскільки такий статус має вся територія цих островів.

КГС ВС припинив володіння ТОВ та зобов’язав знести об’єкт самочинного будівництва – заклад громадського харчування на земельній ділянці ландшафтного парку «Партизанська слава» і ландшафтного заказника «Червонохуторські озера».

Основні нормативні вимоги щодо проведення будівельних робіт (Колток М.М.). Читати далі.

КМДА перевела в електронний вигляд містобудівні умови та обмеження.

Мінрегіон затвердив нові ДБН щодо забудови територій

З 02.01.18 почала діяти форма паспорта об’єкта будівництва, затверджена наказом Миністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 10.11.2017 № 298

Опубліковано Закон щодо удосконалення містобудівної діяльності "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 N 1817-VIII.

Відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Земельна ділянка, яка належить до земель водного фонду та розташована в межах прибережної захисної смуги, не може передаватися в оренду з іншою метою, ніж та, що визначена в ч. 4 ст. 59 ЗК України, тому передача такої земельної ділянки в користування під будівництво торгово-офісного центру неправомірна.

Такі висновки зробив КГС ВС у справі за позовом прокурора про усунення власнику − територіальній громаді міста Києва перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, розташованою в районі озера Вирлиця.

Постанова КГС ВС від 17 вересня 2024 року у справі № 910/10049/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121846645.

Власник земельної ділянки, на якій самовільно збудована тимчасова споруда, що не є нерухомим майном, може звернутися з позовом про демонтаж такої споруди на підставі ст. 391 ЦК України – ВП ВС.

Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов (ст. 391 ЦК України), зокрема шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на такі приміщення та зобов’язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.

Рішення суду щодо демонтажу зазначених нежитлових приміщень має бути виконуваним не лише в добровільному порядку, але й шляхом вжиття виконавцем заходів примусового виконання (без участі відповідача, але його коштом) у разі його невиконання відповідачем у добровільному порядку та/або вчинення перешкод у його виконанні.

Постанова ВП ВС від 18 вересня 2024 року у справі № 914/1785/22 (провадження № 12-31гс24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122511425.